Бріґітте Шульце - профіль
Культура, музика, мова - мій світ
Хто скаже, що у дитинстві не може розвинутися пристрасть до майбутньої професії? Ось як було у мене: музика в батьківському домі, фільми про Москву та Східну Європу на телебаченні, успішне навчання музики, спорту та російської мови в універститеті, який я закінчила зі ступенем маґістра та дипломом викладача, а також моє чуття проміжних тонів і тонких нюансів спілкування поміж культурами відкрили численні шанси для моєї професійної кар’єри як музичного критика і журналіста розділу культура у провідних німецьких мас-медіа, як-от Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ, WDR та багатьох інших, і, звісно, для моєї майбутньої діяльності як кореспондента у Східній Європі.
Журналістська робота, важливі контакти та визнання у Східній Європі
На початку 90-х років, ставши на той час “експертом з російської музики”, я прийняла запрошення поїхати в Росію і в Україну, щоб висвітлювати протягом 9-ти місяців радянський музичний фестиваль, на якому була представлена й сучасна німецька музика. Інтенсивний досвід і щораз більше захоплення Східною Європою та її людьми призвели до того, що у мене визріло рішення розширити поле моєї діяльності і залишитися працювати у Києві кореспондентом. Це був початок: зустрічі з митцями, політиками, науковцями, різними людьми, багато з яких стали моїми друзями; постійні роздуми про те, що відрізняє цю країну від інших, та велика любов до неї - я занурилася в українську культуру і стиль життя з усіма злетами і падіннями.
Мас-медіа та свобода слова
Звісно, що доволі швидко я побачила можливості і обмеження української преси. Було зрозуміло - потрібно ще багато працювати, щоб вона стала якісною і вільною. Керуючись власними переконаннями і вірою у здібності моїх українських колег, я стала ініціатором і співзасновником академії, що зайнялася підвищенням кваліфікації журналістів. Відтепер я на місці брала безпосередню участь у активній розбудові вільної, незалежної та цікавої преси в Україні.
Розвиток культури та туризму: посередник між культурами
Працюючи радником в сфері мас-медіа і виконуючи чергове завдання, я якось приїхала в Одесу, місто гумору. Я була захоплена пульсом цього живого міста на Чорному морі і особливо всесвітньо відомою Одеською оперою. Мені трапилася нагода продовжити роботу радником з питань роботи з громадськістю оперного театру, а потім і міста. У цьому важливому місті усі мої здібності знову об’єдналися в єдине ціле - глибокі знання музики та культури, любов до мови, писаного слова й активної діяльності в галузі культурної політики та діалогу. У 2005 році я написала перший путівник про Одесу, який вже декілька разів перевидавався.
Путівники з серцем
Коли мій багаторічний контракт радника в Одесі закінчився, я відразу розпочала роботу над новою книжкою про всю Україну. Цей путівник відрізняється від традиційних тим, що у ньому ви подорожуєте разом зі мною. Подумки я беру вас з собою і наче веду “за руку” у моїх мандрівках Україною - автомобілем, літаком, потягом чи автобусом. Я ділюся з вами своїми особистими враженнями про країну та її людей. Усі місця маршрутів я особисто “скуштувала” для вас. З цією книжкою ви можете подорожувати Україною цілком індивідуально і самостійно.
Бріґітте Шульце та партнери допомагають організувати
Під девізом “Допомогти щось організувати” я продовжую свою роботу про Україну та в Україні. Заплановані нові путівники мають сприяти культурному, економічному та політичному обміну між Німеччиною та Україною.
Спільно з партнерами з мас-медіа, радниками з маркетингу, графіками, дизайнерами, спеціалістами з продаж та багатьма друзями на Сході і Заході, які завжди готові вислухати мене та інколи безкоштовно підтримують мою роботу, та моїм життєвим супутником, який незворушно витримує мої часто підігріті в Україні емоції та настрої, я хотіла б реалізувати свою місію/візію, популяризуючи Україну в Німеччині і спонукаючи людей до подорожей у цю країну. Адже тут живуть люди, які заслуговують на те, щоб їх зрозуміли. Моє серце б’ється для них!
Доброчинна мета
Продаючи свої книжки, я підтримую невеликі культурні проекти в Україні. Наприклад, учні класу флейти в Одеській консерваторії терміново потребують нові ноти і хотіли б пройти майстер-клас з німецьким викладачем. Або ж співаки в Одесі, які через (все ще) корумповане керівництво оперного театру не мають жодних або мають лише незначні шанси виступати і отримувати пристойні гонорари. Я працюю й для них, хочу допомогти їм розширити їхні можливості і розкрити їхні таланти (також у нас).
Кожна з моїх книжок про Україну, яку ви купуєте безпосередньо у мене або в книгарні, - це частинка допомоги для цих людей, митців і музикантів, щоб ми почули їхній голос.
